БАГНО ЗВИЧАЙНЕ (багульник болотный, Ledum palustre) — вічнозелений розгалужений кущик родини вересових, 50—120 см заввишки.

Багно звичайне — дуже отруйна рослина. Необхідно не допускати передозувань при застосуванні

Листки шкі­рясті, чергові, короткочерешкові, прості, цілісні, лінійні, з загорнутими краями; зверху темно-зелені, голі, зісподу — повстисті.
Квітки двостатеві, правильні, білі або жовтаво-білі, у верхівкових зонтиковидних щитках, на довгих тонких іржаво-білоповстяних клейких квітко­ніжках.

Поширення.
Росте розсіяно на Поліссі, зрідка — на Прикарпатті і в Карпатах у сирих і заболо­чених соснових, рідше — дубово-соснових лісах, на торфових болотах.

Заготівля і зберігання.
Строк придатності —2—3 роки.

Хімічний склад-

Трава Багна звичайного містить глікозид арбутин, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію (до 7,5%). До складу олії входять сесквітерпеноїди ледол і палюстрол, цимол, геранілацетат та інші.

Фармакологічні властивості і використання.

Препарати трави Багна звичайного мають спазмолітичні, відхаркувальні, потогінні, сечогінні, дезинфікуючі, подразні, заспокійливі та наркотичні властивості, розширюють судини і знижують кров'яний тиск. Внутрішньо у вигляді настою Багно звичайне призначають як відхаркувальний і протикашлевий засіб при гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах, ларингітах, коклюші, при спастичних ентероколітах. Дає ефект використання Багна звичайного при бронхіальній астмі. В гінекологічній практиці Багно звичайне використовують як засіб, що підвищує тонус матки. В зарубіжній і вітчизняній народній медицині, крім того, настій Багна звичайного вживають при тубер­кульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, скрофульозі, екземі і висипах на тілі. Зовнішньо настій трави Багна звичайного використовують при укусах комах, набряках, відмороженнях, для лікування забитих місць, колотих і рваних ран, для посилення циркуляції крові в пальцях при занімінні (ендартеріїті) тощо. Екстракт або відвар в олії закапують у ніс при грипі та риніті. Хворим на бронхіальну астму рекомендується невелику кількість трави Багна звичайноготримати в спальному приміщенні. Використовують траву Багна звичайного і як інсектицидний засіб. Фармацевтична промисловість з трави Багна звичайного виготовляє препарат ледол, а з олії — гваязулен.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 2—3 рази на день; суміш трави Багна звичайного, підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської у співвідношенні 1:2:2 готують як настій (2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) і вживають як відхаркувальний засіб по півсклянки 3—4 рази на день; настій (25 г.трави Б. з. і 15 г трави кропиви жалкої на 1 л.окропу) по півсклянки 5—6 раз на день при бронхіальній астмі та як профілактичний засіб при коклюші і грипі.

ЗОВНІШНЬО — напар (1 частина свіжих квіток і трави Багна звичайного на 9 частин оливкової або соняшникової олії, настоюють 12 годин у духовці) закапують у ніс при грипі та риніті і втирають у болючі місця при ревматичному артриті; мазь (подрібнена трава Багна звичайного., коріння чемериці білої і розтоплене несолоне свиняче сало у співвідношенні 1:1:3, настоюють 12 годин у теплій духовці) втирають у шкіру при ревматизмі, ломоті, ко­рості і вошивості.


Багно звичайне — дуже отруйна рослина. Необхідно дотримуватися обережності при заготівлі і не допускати передозувань при застосуванні

1.00грн

Наявність на складі: немає