ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ (дуб обыкновенный, Quercus robur, синонім Q. pedunculata) — однодомна рослина родини букових. Дерево 20—50 м заввишки, з широкою неправильною кроною.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують кору, жолуді і гали, які утворюються на листках. Строк придатності кори — 5 років.

Хімічний склад.

Кора містить катехінові таніни (0,4 % ), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10—20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6 % ), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40 % ), дубильні речовини (5—8%), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.

Фармакологічні властивості і використання. Кору Дуба звичайного використовують як протизапальний, в'я­жучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова. В гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають при надмірних місячних. Відваром галів лікують опіки. Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а та­кож як сурогат кави. Кору Дуба звичайного широко використовують і у ветеринарії.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій дубовоі кори (1 чайна ложка кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють 6—8 годин) по 2—3 столові ложки З—4 рази на день; відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 2—3 рази на день; настій кори (1 столова ложка, кори на 200 мл окропу, кип'ятять 1 хв', настоюють 10 хв) по 2 склянкн на день при отруєннях; жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів на 1 склянку окропу) по 1 склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах кишечника (проносах).

ЗОВНІШНЬО — відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу) для полоскань (напором на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах); відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) для примочок при опіках; відвар галів (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хв) для примочок при опіках; відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) для спринцювань; відвар кори (ЗО—100 г кори на 1 л окропу) для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг; відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму; мазь від пролежнів: 2 частини кори Дуба звичайного. і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров'ячого масла (настоюють у теплому місці всю віч, уранці закип'ятити на легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку)

1.00грн

Наявність на складі: немає