ЗОЛОТОТИСЯЧНИК МАЛИЙ, ЗОЛОТОТИСЯЧНИК ЗОНТИЧНИЙ (центурія; золототысячник малый, Centaurium erythrаea) — дворічна трав'яниста гола рослина родини тирличевих. . Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Росте на сухих луках, лісових галявинах, узліссях і степових схилах по всій території України.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву, яку збирають на початку цвітіння рослини. Строк придатності — 2 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад.

Трава золототисячника малого містить 0,6—1 % алкалоїдів (переважно генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, ери-троцентаурин та інші), флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, астрагалін, кверцимеритрин, кемпферол, кверцетин, хризоеріол та інші), тритерпеноїди (переважно олеанолева кислота), фітостерини та ефірну олію. У свіжій траві є аскорбінова кислота й каротиноїди, але при сушінні вони майже повністю руйнуються.

Фармакологічні властивості і використання золототисячника малого.

Золототисячник малий стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишок і скорочення м'язів матки, виявляє протизапальну, болетамувальну, слабку проносну і глистогінну дію. У науковій медицині золототисячник використовують як гіркоту для збудження апетиту, покращення травлення й посилення перистальтики кишок. Настій трави золототисячника виявляє терапевтичну активність при гіпацидному гастриті, деяких диспепсіях, метеоризмі, захворюваннях печінки, жовчного міхура й нирок та при глистах.

В акушерсько-гінекологічній практиці препарати золототисячника призначають для прискорення скорочення матки в післяпологовий період, для зупинки маткової кровотечі після аборту, при запальних за­хворюваннях жіночих статевих органів. Настойку трави на прованській олії використовують, для лікування виразки гомілки. Золототисячник використовують як народний засіб при зниженому апетиті, розладі трав­лення, особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, печії, метеоризмі, шлунковій кровотечі та при хворобах печінки, жовчних шляхів і нирок, при геморої, туберкульозі легень і периферичних лімфатичних вузлів, цукровому діабеті й хворобах шкіри, проти алкоголізму, для поновлення сил після захворювань з тривалим тяжким гарячковим станом та при грипі.

Трава золототисячника входить до складу апетитних чаїв, шлункових чаїв та гіркої настойки, для виготов­лення якої беруть 60 частин трави 3. м., 60 частин листя бобівника трилистого, ЗО частин кореневища аїру тростинового, ЗО частин трави полину гіркого, 15 частин шкірки з плодів мандарина і 40 % -ний спирт у такій кількості, щоб можна було виготовити 1 л настойки.

Побічної дії препарати золототисячника малого не виявляють, але передозування спричинює розлади травлення.

Лікарські форми і застосування золототисячника малого.


ВНУТРІШНЬО — настойку трави гірку по 10—20 крапель 2— З рази на день за 15—20 хвилин до їди для підвищення апетиту й поліпшення травлення;

настій трави (10 г сировини на 200 мм окропу) п'ють теплим по половині або третині склянки 2—3 рази на день за 30 хвилин до їди для збудження апетиту й поліпшення травлення при зниженій функції шлунково-кишкового тракту;

настій трави (1 столова ложка сировини на 1 л окропу) по півсклянки тричі на день за півгодини до їди при гіперацидному гастриті, що супроводиться печією;

настій суміші 3 столових ложок трави золототисячника малого і 3 столових ложок трави звіробою звичайного на 5 склянках окропу п'ють по півсклянки 4—5 раз на день при хронічному гіперацидному гастриті, що супроводиться розладом функції кишок;

настій однієї столової ложки суміші трави золототисячника малого (25 г), чистотілу звичайного (25 г), рутки лікарської (25 г) і коріння кульбаби лікарської (25 г) на 1 склянці окропу п'ють по півсклянки 3—4 рази на день як жовчогінний засіб;

настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по третині склянки тричі на день для прискорення скорочення матки в післяпологовий період, для зупинки маткової кровотечі після аборту, при запальних захворюваннях жіночих статевих органів;

дві столові ложки суміші трави золототисячника малого (20 г), шавлії лікарської (20 г), кропиви дводомної (40 г) і подорожника великого (40 г) заливають 500 мл окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки тричі на день при післяпологових запальних захворюваннях (ендометрит, метроендометрит, сепсис);

відвар 1 столової ложки суміші 4 частин золототисячника малого і 1 частини полину звичайного в 1 склянці окропу вживають по 1 столовій ложці тричі на день при алкоголізмі;

при грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави золототисячника малого, листя бобівника трилистого і квіток ромашки лікарської заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають за день, а ввечері випивають 100 г горілки, нагрітої з 1 ложкою меду.


ЗОВНІШНЬО — настойку трави на прованській олії у співвідношенні 1 : 10 (настоюють 20 діб) для змащувань виразки гомілки 1—2 рази на день.

1.00грн

Наявність на складі: немає