Меліса лікарська (Melissa ofiicinalis);
маточник, медова трава, роївник, лимонна трава; мелисса лекарственная

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Вся рослина до цвітіння має приємний лимонний запах, який після цвітіння послаблюється, стає навіть дещо неприємним. Цвіте в червні – серпні.



Поширення.
Росте в середземноморських і центрально-європейських країнах; у нас лише в культурі, але нерідко дичавіє, особливо в Криму, де трапляється на лісових галявинах, по берегах річок та біля доріг. Заготівля і зберігання. Заготовляють листя (Folia Melissae). В СРСР рослина була офіцинальною. Тепер вона офіцинальна в багатьох західноєвропейських країнах.

Хімічний склад.

Листя містить від 0,05 до 0,33 % ефірної олії (в її складі є цитраль, ліналоол, гераніол, цитронелал, мірцен, альдегіди), до 5 % дубильних речовин, гіркоту, слиз, янтарну, кавову, хлорогенову, олеанолову та урсолову кислоти, цукри (стахіозу) й мінеральні солі.

Фармакологічні властивості і використання. Екстракти з листя виявляють ефективну седативну дію, особливо у людей похилого віку. Це дає змогу зменшити дозу синтетичних препаратів або взагалі відмовитися від них. Сировина діє і протиспастично, зменшує напруження гладеньких м'язів кишечника, збуджує виділення травних соків, має протизапальні, бактеріостатичні й противірусні властивості. Експериментально підтверджено цитостатичну дію водних екстрактів з меліси. Рослина використовується при станах загального нервового збудження, при судинно-вегетативній дистонії, безсонні, порушеннях ритму серця, змінах тиску крові під впливом емоційних збудників, а також при розладах, які їх супроводять: при порушеннях травлення, епігастричних болях, вегетативному неврозі, гастриті та коліті. Діє тонізуюче на мозок, серце, матку, органи травлення. Листя меліси саме застосовується рідко, частіше в сумішах з м'ятою, ромашкою, кмином, гісопом, валеріаною, лавандою, глодом та ін. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини. Зовнішньо мелісу використовують для ванн, компресів та в косметиці.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій листя (3 чайні ложки листя на склянку окропу, настоювати 15 хвилин) випити ковтками теплим перед сном, як заспокійливий засіб; відвар (із суміші рівних частин листя меліси лікарської, квітів і плодів глоду криваво-червоного, трави хвоща польового, листя горіха волоського і омели білої взяти 2 столові ложки і відварити в 0,6 л води 3–5 хвилин, настояти 10 хв) пити двічі на день по 1 склянці при гіпертонії; ароматичний вітамінний салат – на 1 пучок редьки взяти 1 морквину, півголовки капусти, невелику цибулину, олії й солі і посипати подрібненим листям меліси лікарської.

Зовнішньо – відвар (трави М. л. 75 г, суцвіть ромашки лікарської 30 г, листя м'яти перцевої 75 г; відварити 5 хвилин у 3 л води) вилити у ванну (при вегетативному неврозі).

1.00грн

Наявність на складі: немає