МАТЕРИНКА
ЗВИЧАЙНА, (душанка, душинка; Душица обыкновенная, Origanum
vulgare L.) — багаторічна трав'яниста
рослина родини губоцвітих. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Материнка звичайна росте по всій Україні в розріджених хвойних і березових лісах, на узліссях, серед
чагарників, на степових і кам'янистих схилах.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву материнки (Origani herba), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 1 рік. Сушена трава материнки є у продажу в аптеках.

Хімічний склад.

Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг% ). Головними складовими частинами ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44 % . Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітерпени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання.

Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює.менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, протиглистяну й антимікробну дію. Застосування материнки показане при гострому й хронічному бронхіті, коклюші, при зниженому апетиті й поганому травленні, особливо при секреторній недостатності шлунково-кишкового трак­ту, при холециститах і дискінезії жовчовивідних шляхів, при ентероколітах, які супроводяться запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній аменореї, альгоменореї, підвищеній нервовій і статевій збудливості, пригніченому настрої та при безсонні. Трава материнки входить до складу грудного чаю, потогінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання горла. Протипоказано приймати настій трави материнки всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка. Як зовнішній засіб материнку вживають для компресів на нариви, набряки, фурункули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для спринцювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсонні, випаданні волосся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі й рахіті у дітей.
Від нежитю і головного болю, при знепритомленні дають нюхати порошок з трави материнки. Екстракт трави материнки входить до складу препарату уролесану


У побуті материнку використовують як інсектицидну рослину (висушеною травою перекладають одяг, щоб уберегти його від молі). Застосовують материнку і в гомеопатії.


Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їди (приймати теплим!); настій трави (10 г сировини на 300 мл окропу) по
півсклянки 3 рази на день за 15 хвилин до їди при епілепсії (курс лікування — З роки); 2 чайні
ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської, взятих у співвідношенні 1 : : 2; 2, настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу, проціджують і п'ють теплим по півсклянки 3—4 рази на день як відхаркувальний засіб у випадках гострого чи загострення хронічного
бронхіту; 1 столову ложку суміші трави материнки звичайної, маренки запашної, листя меліси лікарської і суниць лісових, взятих у співвідношенні 1:2:2:3, настоюють 15—20 хвилин на 300 мл окропу, проціджують і п'ють по півсклянки 3 рази на день при шлунково-кишковому катарі.

ЗОВНІШНЬО — настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) для компресів, полоскання та обмивань; настій трави (20—30 г сировини на 2—3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (вживати теплим); настій трави (50 г сировини на 10 л води) для ванн.

1.00грн

Наявність на складі: немає