Пижмо звичайне (Tanacefum vulgare);
дика горобинка, коровай, криворот, польова горобинка, райцвіт;
пижма обыкновенная

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Цвіте у червні – липні.

Поширення. Росте майже по всій території України по берегах річок, серед чагарників, на сухих луках, узліссях, просіках, уздовж полезахисних лісових смуг та біля доріг.

Заготівля і зберігання.

Використовують молоді суцвіття з квітконосами до 4 см завдовжки (Flo-res Tanaceti). Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях строком до 3 років. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад.

Квітки П. з. мають у своєму складі сесквітерпеновий лактон танацетин, флавоноїди (кверцитрин, лютеолін, лютеолін-7-глюкозид тощо), леткі алкалоїди (0,04%), галову, кавову, танацетову й хлорогенову кислоти, дубильні речовини та ефірну олію (0,1–0,3%). До складу останньої входять камфора, пінен, борнеол, туйол та біциклічний кетон туйон.

Фармакологічні властивості і використання.

В науковій медицині П. з. використовують як глистогінний засіб та при захворюваннях шлунка (при гастриті зі зниженою кислотністю, ахілії), кишечника (при аліментарних ентероколітах і колітах іншого походження), як жовчогінний засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів (при гепатитах, холециститах, ангіохолітах). У народній медицині внутрішньо у вигляді відвару приймають при інтоксикаціях, спричинених туберкульозом легень, при ревматизмі та інших видах поліартритів, при порушенні менструального циклу, нервовому виснаженні, запаленнях сечового міхура і нирок, від головного болю, для лікування епілепсії та нирковокам'яної хвороби. Зовнішньо настій квітів П. з. використовують для лікування гнійних ран, виразок, синців, ревматизму, корости, спазмів м'язів кінцівок та для миття голови при вошивості. Ванни з настою П. з. використовують для лікування подагри і ревматизму. При захворюваннях шкіри, укусах бджіл використовують мазі різної концентрації (від 5 до 50 % ). Вважають, що П. з. відганяє мух, тому його доцільно садити біля тваринницьких приміщень.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій суцвіть (5–10 г сировини на 200 мл води) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день за 20 хвилин до їди; настій суцвіть (для дорослих – 3 столові ложки на 2 склянки холодної! води, для дітей – 1 чайна ложка на 1 склянку холодної! води; настоюють кілька годин) по 1 склянці вранці і ввечері при аскаридах і гостриках; настойку суцвіть (50 г на 200 мл мускатного вина, настоюють 8 днів при кімнатній температурі без доступу світла) по 30–40 мл вранці і в обід після їди; настойку суцвіть (25 г на 100 г 70 % -ного спирту) по 30–40 крапель 3 рази на день; порошок із квіток по 2–3 г на прийом 2–3 рази на день.

Зовнішньо – настій суцвіть (1 столова ложка на 400 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) для миття голови при себореї (курс лікування – 10–12 процедур, через день). Передозування препаратів П. з. призводить до отруєнь. ПРОТИПОКАЗАНО вживати П. з. при вагітності!

Побічні дії. У пижма є кілька форм, зовні важко розрізняються. Деякі з них особливо отруйні - з ними-то ми і маємо справа, коли отримуємо відомості про отруєннях. Проявами отруєння бувають запаморочення, судоми, болі під всьому тілі, задишка. У цих випадках слід якомога швидше очистити шлунок. І терміново звернутися до лікаря!

Настій суцвіть. 5-10 г сировини на 200 мл холодної кип'яченої води. Настоюють 15-20 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день за 20 хв. до їди.

Настойка суцвіть. 25 г сировини на 100 мл 70%-ного спирту. Приймають по 30 крапель 3 рази на день.

Порошок з квіток. По 2-3 г на прийом 2-3 рази на день.

Настій суцвіть (зовнішнє). 1 столову ложку сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують. Для миття голови при себореї. Курс лікування — 10-12 процедур, через день.

Передозування препаратів пижма звичайного небезпечне!

1.00грн

Наявність на складі: немає