Подорожник великий (Plantago major);
трипутник; подорожник большой

Багаторічна трав'яниста рослина родини подорожникових. Цвіте з червня по жовтень. Плоди достигають з липня.

Поширення. Подорожник великий росте на смітниках, городах, біля доріг і на вологих трав'янистих місцях по всій території України.



Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Plantaginis majoris) і насіння (Semen Plantaginis majoris) подорожника. Строк придатності – 3 роки. Листя подорожника є у продажу в аптеках.

Хімічний склад.

Листя містить глікозид аукубін, флавоноїди (гомоплантагінін, плантагінін, похідні байкалеїну і скутеляреїну тощо), гіркі, дубильні й пектинові речовини, слиз, оксикоричні кислоти (хлорогенова і неохлорогенова), фактор Т (бере участь у процесі зсідання крові), вітамін С і К, каротин, холін, аденін та сліди алкалоїдів. У насінні є значна кількість слизу, жирна олія, аукубін, олеанолова кислота, стероїдні сапоніни та вуглеводи.

Фармакологічні властивості і використання.

Галенові препарати з листя подорожника виявляють багатосторонню терапевтичну дію: секретолітичну, протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, ранозагоювальну, бактеріостатичну, седативну (навіть снотворну), гіпотензивну та протиалергічну. Відвар із листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі легень, коклюші, пневмосклерозі та інших захворюваннях дихальних органів, що супроводяться виділенням густих секретів, при катарах шлунка з недостатньою кислотністю, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі. З готових аптечних препаратів використовують сік подорожника (див, статтю Подорожник блошиний) і плантаглюцид. Плантаглюцид застосовують як спазмолітичний і протизапальний засіб при гіпацидних гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки з нормальною і недостатньою кислотністю (в період загострення і для профілактики рецидивів). Тривалість лікування в період загострення – 3–4 тижні. Плантаглюцид і відвар листя подорожника протипоказані при гіперацидних гастритах і виразковій хворобі шлунка з підвищеною кислотністю. Листя подорожника входить до складу грудного чаю. В народній медицині відвар або настій листя подорожника п'ють і як «кровоочисний» засіб, від кропив'янки, при цинзі, гарячці й атеросклерозі, у випадку печії, відрижки, метеоризму, проносу й геморою, при запаленні сечового міхура, від нічного нетримання сечі й набряків, при раку шлунка і легень, злоякісних виразках шкіри та слоновості. Насіння подорожника великого має обволікаючі, пом'якшувальні й протизапальні властивості. Вживають його так само, як і насіння подорожника блошиного, Разом з тим відвар насіння подорожника великого п'ють по 1 столовій ложці 3 рази на день протягом 1 – 2 місяців при жіночому безплідді на грунті гормональної недостатності й при цукровому діабеті. Широко використовують подорожник і як зовнішній засіб. Свіже листя прикладають до фурункулів, ран, виразок, опіків, забиттів, порізів і наривів. Соком потовченого листя подорожника лікують дерматити від укусів комах. Порошок з листя використовують для присипання ран (кровоспинна дія) і для виготовлення мазі, яка є ефективним засобом для лікування гноячкових захворювань шкіри. Відваром листя промивають рани і виразки, полощуть рот при запаленні ясен, роблять примочки при запаленні очей і дерматитах. Есенцію із свіжої рослини використовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар листя (10 г, або 2 столові ложки, сировини на 200 мл окропу) по половині – третині склянки за 10 – 15 хвилин до іди 3-4 рази на день плантаглюцид (Plantaglucidum) по 0,5–1 г (по 1/2–1 чайній ложці) 2–3 рази на день на 20–30 хвилин до їди в чверті склянки теплої води (для профілактики рецидивів приймають по 1 г 1–2 рази на день протягом 1-2 місяців); сік подорожника (дрібно порізане свіже листя подорожника змішують з рівною кількістю цукру і настоюють у теплому місці протягом 2 тижнів) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день за 20 хвилин до їди при раку шлунка; настій 2 столових ложок суміші (порівну) листя подорожника великого і шавлії лікарської на двох склянках окропу приймають при виразковій хворобі 3 рази на день до їди по третині склянки в перші 10 днів, а потім– по півсклянки протягом 1–2 місяців.

Зовнішньо – компреси з соку подорожника для лікування злоякісних пухлин; настій листя (50 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання, обмивань, примочок і компресів; мазь (10 г порошку з листя на 90 г вазеліну) для лікування гноячкових захворювань шкіри.

1.00грн

Наявність на складі: немає